Історія школи у селі Глиниці

 Село Глиниці в історичних джерелах вперше згадується під 1435 роком. На сторінках старих судових книг подається інформація про те, що у селі в цей час була народна школа і проживало 1312 осіб населення.

    З побудовою у селі в 1689 році церкви було відкрито школу "дяківку", вчите­лем у якій був дяк . У цій школі дітей вчили лише читати і співати церковні псалми, молитви, давали початкові знання з граматики. Ця школа діяла до 1869 року.

  У 1889 році австрійський уряд провів шкільну реформу, якою запроваджувалося загальне обов’язкове початкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. У селі була створена так звана «тривіальна» (низька) школа, яка була під опікою держави. Навчання в ній тривало 1-3 роки. У школі викладали закон Божий, читання, письмо, чотири арифметичні дії. Учні, які закінчили «тривіальну» школу, могли навчатися у Краковецькій школі в 4-6 класах.

     За Польщі в селі було створено «утраквістичну» (двомовну) початкову школу на 3 класи: 2 класи з українською мовою навчання і 1 – з польською.

З приходом у 1939 році радянської влади у 1944 році в селі було створено семирічну школу. Вчителями були вихідці зі східних областей України.

     У 1953 році під школу було передано приміщення прикордонної застави, побудоване у 1940 році. У цьому приміщенні навчалися учні 3-7 класів. Першим директором цієї школи була Рубан Любов Яківна. Вчителями у школі працювали: Писаренко В.Д, Захарчук П.П., Захарчук Г.К., Снігур Г.Х., Фугель М.В., Яресьо П.Д., Костюк Н.І. та інші.

      У 1958 році в Україні було запроваджено восьмирічний всеобуч і з 1960 року школа стала восьмирічною. З 1968 до 1985 року при школі діяв консультаційний пункт Яворівської середньої заочної школи, де випускники школи могли здобути середню освіту.

     З 2004 року Глиницька основна школа реорганізована у Глиницьку загально-освітню школу І-ІІІ ступенів.